У своїй мистецькій практиці я досліджую теми пам’яті, ідентичності, втрати та відновлення. Мені важливо говорити про складні процеси, що формують наше сьогодення, і шукати способи осмислити їх мовою мистецтва. Мої роботи створюють простір для діалогу — місце, де глядач може зустрітися з особистими переживаннями й відкрити власні відповіді.

​

Основними медіумами моєї практики є текстиль, інсталяція, живопис, редімейд та відеоарт. Особливе місце займає текстиль, як матеріал, що поєднує крихкість і міцність, традиційність і інновацію. Ця дуальність дозволяє мені працювати з внутрішніми суперечностями, емоційними станами та переходами між руйнуванням і відновленням.

Часто процес створення стає важливішим за результат. Використовуючи природні та деструкційні процеси — розривання, окиснення, плавлення, корозію чи проростання, я дозволяю матеріалам «говорити» власною мовою. Робота стає не лише формою, а й слідом дії, зафіксованим моментом переходу.

​

Моє мистецтво — це спосіб зберегти пам’ять, перетворюючи біль на силу, втрату на можливість відродження, а особистий досвід на спільний простір переживання. Я створюю місця, де матеріал і людський досвід вступають у діалог, дозволяючи глядачеві побачити власну межу й віднайти власний шлях відновлення.